Гончар Юрій Миколайович 05. 05. 2003 - 30. 07. 2024

Гончар Юрій Миколайович народився 5 травня 2003 року в місті Хмельницький. Тут пройшло його дитинство та шкільні роки. Змалечку Юрій ріс активною та допитливою дитиною, дуже любив декламувати вірші, захоплюючи оточуючих своєю щирістю.

Під час навчання у школі він проявив себе як обдарований учень та справжній лідер. Захоплювався футболом і шахами, де завдяки гострому розуму та наполегливості неодноразово ставав переможцем конкурсів, про що свідчать численні призові місця та грамоти. Юрій користувався непересічним авторитетом серед однолітків і мав багато друзів, які цінували його за чесність і вірність.

У 2018 році Юрій вступив до Хмельницького професійного училища №4, де здобув фах зварювальника. За час навчання зарекомендував себе як сумлінний та талановитий майстер, який завжди прагнув досконалості у своїй справі. Згодом він переїхав до села Проскурівка, де став невід’ємною частиною громади — нікому не відмовляв у допомозі та завжди відгукувався на чужу біду.

У травні 2024 року, попри молодий вік, Юрій прийняв чоловіче рішення і став на захист Батьківщини, пішовши на війну добровольцем. Він мужньо виконував бойові завдання, захищаючи право кожного українця на вільне майбутнє. 30 липня 2024 року в ході запеклих боїв він зник безвісти. Лише 14 травня 2026 року було остаточно встановлено, що Юрій загинув у районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області, до останнього залишаючись вірним військовій присязі та своєму народу.

Юрій Гончар став прикладом відваги та любові до рідної землі. Його молоде життя — це символ щирої самопожертви та незламності духу. Пам’ять про нього, як про добру, відкриту людину та мужнього Героя, назавжди залишиться в серцях рідних, побратимів та всієї громади. Схиляємо голови у глибокій скорботі та шані перед подвигом нашого захисника. Вічна слава Герою.