Фото без опису

Бузінський Роман Олександрович народився 20.01.1995р у с. Стріхівці на Хмельниччині. Змалку був допитливий, спраглий до науки, справедливий і чесний.

У перший клас пішов у 2001р, у рідному селі, за шкільні роки проявив себе як розумний, дисциплінований, відповідальний, юнак. Займав призові місця у шкільних олімпіадах, вигравав в шахових турнірах, активно цікавився історичною наукою.

У 2010р вступив до коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету де почав ще більше приділяти увагу шахам і інтелектуальним заходам. На період навчання в коледжі розпочалось становлення Романа як активної особистості та свідомого громадянина.

Та покликання залишалось незмінним - історія. Тому у 2013р Роман вступив на історичний факультет КПНУ ім. І. Огієнка. Де був одним із кращих студентів, запамʼятався як цілеспрямована, наполеглива, небайдужа і надійна людина. Відстоював честь ВНЗ у різноманітних фахових змаганнях і шахових турнірах. Здобув ступінь бакалавра з історії у 2018р.

По закінченню університету займався волонтерською діяльністю, був учасником ГО «БУР», допомагав відбудувати житло людей, що постраждало від окупації, в т.ч. на Сході країни.

Захопився бігом, здобув значних успіхів- став ультрамарафонцем. Брав участь в благодійних забігах, націлених на допомогу захисникам України.

 

В період з вересня 2020 - лютий 2022 працював вчителем історії, географії, ЗУ у  Глушковецькій ЗОШ та Солобковецькому ліцеї. Очолював шкільні гуртки, інтелектуальні та військово-патріотичні змагання. Заохочував до спорту учнів та пед.колектив. Був неймовірним наставником та мотиватором для своїх вихованців.

Продовжував бути членом Молодіжної ради КП, удосконалюватись у шаховому спорті.

 

З перших днів широкомасштабного вторгнення Роман без найменших сумнівів мужньо став на захист своєї Батьківщини і вступив до лав ЗСУ.

З 18.04.2022 Роман вважався безвісти зниклим в м. Рубіжне, Луганської обл. Надія вмирає останньою - 17 місяців уся родина, друзі і знайомі очікували доброї звістки. Проте, Бузінського Романа знайшли загиблим і 26.09.2023р відбулося поховання воїна у с. Стріхівці.

 

Його життєвий девіз «Вперед і вгору» вчив ніколи не здаватися на шляху до своєї мети. Таким він і залишився у наших серцях - незламним і нескореним, до останнього подиху вірним захисником і патріотом України.