Яка відповідальність за паління сухої трави?

Що­ро­ку на­вес­ні ук­ра­їн­ці по­чи­на­ють спа­лю­ва­ти су­ху тра­ву. Поп­ри по­пе­ред­ження по­жеж­ни­ків про не­без­пе­ку, се­ля­ни па­лять ці­лі по­ля. Лю­ди ві­рять у міф про ко­рис­ні влас­ти­вос­ті по­пе­лу для ґрун­ту, або па­лять су­хос­тій за­ра­ди за­ба­ви, не ро­зу­мі­ючи якої ве­ли­кої шко­ди зав­да­ють дов­кіллю. Чо­му па­ли­ти су­ху тра­ву не­без­печно і скіль­ки до­ве­деть­ся зап­ла­ти­ти за но­вим за­ко­ном, діз­на­ва­лись ек­спер­ти Цен­тру гро­мадсь­ко­го мо­ні­то­рин­гу та кон­тро­лю.

2020 рік.Чор­но­биль у вог­ні.

За да­ни­ми Дер­жавної служ­би з над­зви­чай­них си­ту­ацій, з по­чат­ку 2020 ро­ку по­же­жі зни­щи­ли май­же 18 ти­сяч гек­та­рів еко­сис­тем. Особ­ли­во по­ка­зо­вим прик­ла­дом не­без­пе­ки під­па­лу су­хос­то­їв є не­що­дав­ня по­же­жа в Чор­но­биль­ській зо­ні. По­же­жу, яка роз­по­ча­ла­ся 4 квіт­ня, вда­ло­ся при­бор­ка­ти ли­ше че­рез 10 днів. Ста­ном на 20 квіт­ня до­сі тлі­ють кіль­ка ді­ля­нок поб­ли­зу на­се­ле­них пун­ктів Роз­со­ха, Кри­ва Го­ра, Рудь­ки. За­га­лом до га­сін­ня по­же­жі за­лу­чи­ли по­над 1350 лю­дей і 300 оди­ниць тех­ні­ки, у то­му чис­лі вер­тольоти, які ски­ну­ли по­над 500 тонн во­ди.

За сло­ва­ми ди­рек­то­ра Де­пар­та­мен­ту ре­агу­ван­ня на над­зви­чай­ні си­ту­ації ДСНС Во­ло­ди­ми­ра Дем­чу­ка, осе­ред­ки по­же­жі, що за­ли­ши­лись, не заг­ро­жу­ють лі­со­вим ма­си­вам та ін­шим те­ри­то­рі­ям зо­ни від­чу­жен­ня. На щас­тя, во­гонь не діс­тався схо­ви­ща ядер­них від­хо­дів, але вже зав­дав чи­ма­ло шко­ди. Вщент зго­рі­ли 12 сіл, зок­ре­ма, Ле­лів, Ко­па­чів, По­лісь­ке та Грез­ля. Че­рез по­же­жу ба­га­то тва­рин втра­ти­ли свої до­мів­ки. У ме­ре­жі мож­на по­ба­чи­ти ві­део, як ко­ні Прже­валь­сько­го ті­ка­ють від вог­ню по спа­ле­них по­лях. У Дер­жа­гентстві з уп­равлін­ня Зо­ною від­чу­жен­ня ка­жуть, що збит­ки від по­же­жі ся­га­ють де­сят­ків міль­йонів гри­вень.

При­чи­на ці­єї ка­тас­тро­фи — лю­ди. По­лі­ція вже зат­ри­ма­ла двох ви­ну­ват­ців по­же­жі. Як по­яс­нив по­лі­цей­ським один із па­лі­їв, він зад­ля за­ба­ви під­па­лив тра­ву, по­тім ві­тер пе­ре­ки­нув во­гонь да­лі. Пра­во­охо­рон­ці від­кри­ли про­вад­ження за стат­тею Кри­мі­наль­но­го ко­дек­су що­до зни­щен­ня або пош­коджен­ня об’єк­тів рос­линно­го сві­ту. На­ра­зі три­ває слідс­тво. На не­об­хіднос­ті су­во­ро­го по­ка­ран­ня па­лі­їв на­го­ло­сив і Пре­зи­дент Во­ло­ди­мир Зе­ленсь­кий.

Еко­ак­ти­віс­ти ка­жуть, що си­ту­ація із під­па­лом лі­су у зо­ні від­чу­жен­ня при­вер­ну­ла ува­гу всі­єї кра­їни. Але нав­ряд чи во­на нав­чить ук­ра­їн­ців важ­ли­вос­ті по­жеж­ної без­пе­ки, то­му єди­ний ефек­тивний за­хід — ви­со­кі штра­фи.

До­сі мі­ні­маль­ний штраф за по­ру­шен­ня по­жеж­ної без­пе­ки скла­дав 300 гри­вень, а мак­си­маль­ний — 5 ти­сяч грн. Тож па­лії не над­то бо­ялись по­ру­шу­ва­ти за­кон, еко­ном­ля­чи на ро­бо­ті в по­лі. Але піс­ля ух­ва­лен­ня но­во­го за­ко­ну все по­вин­но змі­ни­тись.

Но­ві штра­фи для па­лі­їв

13 квіт­ня Вер­ховна Ра­да ух­ва­ли­ла за­кон, який по­си­лює від­по­ві­даль­ність за спа­лю­ван­ня су­хої тра­ви. Згід­но з до­ку­мен­том, штраф за зни­щен­ня або пош­коджен­ня рос­линнос­ті вог­нем під­ня­ли у 18 ра­зів — з 5 100 грн до 91 800. Мак­си­маль­ний штраф за під­па­ли рос­линнос­ті нав­ко­ло на­се­ле­них пун­ктів, вздовж за­ліз­ниць, а та­кож стер­ні, су­хих ди­ко­рос­ту­чих трав сяг­нув 153 000 гри­вень. За ви­па­лю­ван­ня тра­ви на зем­лях сіль­ко­гос­по­дарсь­ко­го приз­на­чен­ня те­пер на­віть мо­жуть по­ка­ра­ти об­ме­жен­ням во­лі на строк від двох до п’яти ро­ків.

За по­ру­шен­ня по­жеж­ної без­пе­ки в лі­сах гро­ма­дя­нам до­ве­деть­ся зап­ла­ти­ти від 1 530 грн до 4 590 грн, а по­са­до­вим осо­бам — від 4 590 грн до 15 300 грн. За ви­па­лю­ван­ня лу­ків, па­со­вищ, пар­ків та га­зо­нів у на­се­ле­них пун­ктах — мож­на от­ри­ма­ти штраф у роз­мі­рі від 3 060 гри­вень до 6 120 гри­вень. Ви­па­лю­ван­ня рос­линнос­ті на те­ри­то­рії за­по­від­ни­ків кош­ту­ва­ти­ме від 6 120 до 30 600 грн.

Мі­ні­маль­ний штраф за заб­руднен­ня по­віт­ря, яке ство­ри­ло не­без­пе­ку для жит­тя, під­ви­щи­ли у 20 ра­зів — з 1700 гри­вень до 30 600 гри­вень. За сло­ва­ми мі­ніс­тра юс­ти­ції Де­ни­са Ма­люсь­ки, роз­мір штра­фу за­ле­жа­ти­ме від мас­шта­бів шко­ди, зав­да­ної па­лі­єм. Штраф за заб­руднен­ня по­віт­ря нак­ла­да­ти­муть від­по­від­но до ек­спер­ти­зи ста­ну нав­ко­лишнього се­ре­до­ви­ща.

За­кон уже на­був чин­ності. Тож ці­єї вес­ни па­лі­ям слід зай­вий раз по­ду­ма­ти пе­ред тим, як зав­да­ва­ти шко­ди при­ро­ді