30 ЛИПНЯ відзначається ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
У 2013 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 30 липня Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми, зазначивши, що в цей день необхідно підвищувати рівень поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привертати увагу до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочувати людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.Проблема торгівлі людьми залишається актуальною для України з часів здобуття нею незалежності.Однак, із загостренням політичної та економічної ситуації у 2013-2015 рр. та розгортанням збройного конфлікту на сході України, міграційні настрої, а з ними і вразливість до торгівлі людьми, посилились.Відзначається також зростання кількості людей, які прийняли б ризиковані пропозиції працевлаштування за кордоном. У відповідь на бажання громадян втекти від збройного протистояння до інших країн з’являються нові шахрайські схеми, посилюється активність торгівців людьми.
Що ж таке торгівля людьми?
Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Метою торгівлі людьми може бути:
- трудова експлуатація;
- сексуальна експлуатація,
- використання у порнобізнесі;
- проведення дослідів над людиною без її згоди;
- усиновлення (удочеріння) з метою наживи;
- примусову вагітність або примусове переривання вагітності;
- примусове одруження;
- примусове втягнення у зайняття жебрацтвом;
- втягнення у злочинну діяльність;
- використання у збройних конфліктах тощо.
Якщо Ви потрапили у ситуацію, коли шляхом обману, шантажу, шахрайства або погроз Вас примушували:
- працювати на відробляння невизначених „боргів”, яких Ви буцімто набули, коли Вам обіцяли підшукати роботу (наприклад, за кордоном, або просто у „кращому місці”);
- займатись проституцією або надавати інші сексуальні послуги;
- зніматись у порнографічних фільмах, фотозйомках, або показах через Інтернет;
- виконувати роботу, про яку Ви не домовлялися, від якої не мали змоги відмовитися, і яка вимагалася від Вас під загрозою покарання;
або піддавали іншим формам експлуатації в Україні або за кордоном, імовірно, Ви постраждали від торгівлі людьми.
Основними країнами призначення громадян України залишаються Російська Федерація, Україна, Республіка Польща, Республіка Туреччина, ОАЕ тощо.
Основні групи ризику
- незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи;
- молодь, діти вулиці, діти-сироти, вихідці з неблагополучних сімей;
- внутрішньо переміщені особи;
- особи, які зазнали насильства, у тому числі сексуального;
- бідні, малозабезпечені особи;
- особи з проблемами психічного здоров’я.
Найбільш вразливі до торгівлі людьми категорії населення:
- жінки у віці 18-30 років, у першу чергу незаміжні (вразливі до сексуальної експлуатації);
- чоловіки у віці 25-35 років, у першу чергу одружені (вразливі до трудової експлуатації);
- діти у віці 13-18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний).
Працівники, які погоджуються працювати без будь-яких гарантій, автоматично потрапляють до групи ризику потрапити у ситуацію торгівлі людьми із метою трудової експлуатації.
Лідерами з неформальної зайнятості є:
-тимчасове розміщення і організація харчування;
- будівництво;
- сільське господарство;
- оптова і роздрібна торгівля;
- ремонт автотранспортних засобів.
У деяких регіонах України не просто існують проблеми з нелегальною зайнятістю, а мова іде про формування паралельної, нерегульованої економіки. Найгірша ситуація склалася у Херсонській, Закарпатській, Рівненській, Чернівецькій та івано-Франківській областях.
При чому, у Херсонській та Івано-Франківській областях обсяги неформальної зайнятості є критичними.
Звільнившись з тенет торгівців людьми, постраждалі, як правило, повертаються на батьківщину в незадовільному фізичному стані, психічно розбитими та розчарованими. На додаток, вдома на них часто чекає ціла низка нових проблем: особисті документи зникли, вони «виписані із помешкання», позбавленні батьківських прав тощо.
Крім того, люди, котрі обманули їх з працевлаштуванням чи продали у боргову кабалу, не тільки не повертають заплаченого завдатку, але й погрожують розправою.
Більшість постраждалих від торгівлі людьми вважають, що їхнє рішення мігрувати у пошуках кращого працевлаштування – це підконтрольний їм процес. Вони не усвідомлюють, що від самого початку їх обманюють або шантажують, аби лише створити ситуацію, в якій тих можна буде експлуатувати.
Постраждалі від торгівлі людьми заслуговують на повагу і допомогу незалежно від форми експлуатації.
Підтримка у буденних справах і визначення нових перспектив допомагає постраждалим створити стабільне оточення і налагодити життя. Тільки ті, хто відчувають стабільність, зможуть бути корисними в якості надійних свідків, але допомогу і захист необхідно надавати незалежно від готовності потерпілого давати свідчення.
Ми доносимо до Вас цю інформацію, тому що хочемо, щоб Ви знали: у кожного є свої права і кожен охороняється законами. Свобода є фундаментальним правом кожної людини.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
