проелнглгл7777У 2013 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 30 липня Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми, зазначивши, що в цей день необхідно підвищувати рівень поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привертати увагу до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочувати людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.Проблема торгівлі людьми залишається актуальною для України з часів здобуття нею незалежності.Однак, із загостренням політичної та економічної ситуації у 2013-2015 рр. та розгортанням збройного конфлікту на сході України, міграційні настрої, а з ними і вразливість до торгівлі людьми, посилились.Відзначається також зростання кількості людей, які прийняли б ризиковані пропозиції працевлаштування за кордоном. У відповідь на бажання громадян втекти від збройного протистояння до інших країн з’являються нові шахрайські схеми, посилюється активність торгівців людьми.

Що ж таке торгівля людьми?

Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Метою торгівлі людьми може бути:

  • трудова експлуатація;
  • сексуальна експлуатація,
  • використання у порнобізнесі;
  • проведення дослідів над людиною без її згоди;
  • усиновлення (удочеріння) з метою наживи;
  • примусову вагітність або примусове переривання вагітності;
  • примусове одруження;
  • примусове втягнення у зайняття жебрацтвом;
  • втягнення у злочинну діяльність;
  • використання у збройних конфліктах тощо.

Якщо Ви потрапили у ситуацію, коли шляхом обману, шантажу, шахрайства або погроз Вас примушували:

  • працювати на відробляння невизначених „боргів”, яких Ви буцімто набули, коли Вам обіцяли підшукати роботу (наприклад, за кордоном, або просто у „кращому місці”);
  • займатись проституцією або надавати інші сексуальні послуги;
  • зніматись у порнографічних фільмах, фотозйомках, або показах через Інтернет;
  • виконувати роботу, про яку Ви не домовлялися, від якої не мали змоги відмовитися, і яка вимагалася від Вас під загрозою покарання;

або піддавали іншим формам експлуатації в Україні або за кордоном, імовірно, Ви постраждали від торгівлі людьми.

Основними країнами призначення громадян України залишаються Російська Федерація, Україна, Республіка Польща, Республіка Туреччина, ОАЕ тощо.

Основні групи ризику

-        незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи;

-        молодь, діти вулиці, діти-сироти, вихідці з неблагополучних сімей;

-        внутрішньо переміщені особи;

-        особи, які зазнали насильства, у тому числі сексуального;

-        бідні, малозабезпечені особи;

-        особи з проблемами психічного здоров’я.

Найбільш вразливі до торгівлі людьми категорії населення:

- жінки у віці 18-30 років, у першу чергу незаміжні (вразливі до сексуальної експлуатації);

- чоловіки у віці 25-35 років, у першу чергу одружені (вразливі до трудової експлуатації);

- діти у віці 13-18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний).

Працівники, які погоджуються працювати без будь-яких гарантій, автоматично потрапляють до групи ризику потрапити у ситуацію торгівлі людьми із метою трудової експлуатації.

Лідерами з неформальної зайнятості є:

-тимчасове розміщення і організація харчування;

- будівництво;

- сільське господарство;

- оптова і роздрібна торгівля;

- ремонт автотранспортних засобів.

У деяких регіонах України не просто існують проблеми з нелегальною зайнятістю, а мова іде про формування паралельної, нерегульованої економіки. Найгірша ситуація склалася у Херсонській, Закарпатській, Рівненській, Чернівецькій та івано-Франківській областях.

При чому, у Херсонській та Івано-Франківській областях обсяги неформальної зайнятості є критичними.  

Звільнившись з тенет торгівців людьми, постраждалі, як правило, повертаються на батьківщину в незадовільному фізичному стані, психічно розбитими та розчарованими. На додаток, вдома на них часто чекає ціла низка нових проблем: особисті документи зникли, вони «виписані із помешкання», позбавленні батьківських прав тощо.

Крім того, люди, котрі обманули їх з працевлаштуванням чи продали у боргову кабалу, не тільки не повертають заплаченого завдатку, але й погрожують розправою.

Більшість постраждалих від торгівлі людьми вважають, що їхнє рішення мігрувати у пошуках кращого працевлаштування – це підконтрольний їм процес. Вони не усвідомлюють, що від самого початку їх обманюють або шантажують, аби лише створити ситуацію, в якій тих можна буде експлуатувати.

Постраждалі від торгівлі людьми заслуговують на повагу і допомогу незалежно від форми експлуатації.

Підтримка у буденних справах і визначення нових перспектив допомагає постраждалим створити стабільне оточення і налагодити життя. Тільки ті, хто відчувають стабільність, зможуть бути корисними в якості надійних свідків, але допомогу і захист необхідно надавати незалежно від готовності потерпілого давати свідчення.

Ми доносимо до Вас цю інформацію, тому що хочемо, щоб Ви знали: у кожного є свої права і кожен охороняється законами. Свобода є фундаментальним правом кожної людини.