77 років тому, 27 березня 1944 року, Солобківці було звільнено від німецько – фашистських окупантів.

May be an image of map

Ось як згадує про ті події учасник боїв за Солобківці, кавалер орденів Олександра Невського та Вітчизняної війни І ступеня, майора у відставці, Крюковський Петро Павлович : «…27 березня наш 374 гвардійський Остропільський Червонопрапорний важкий танково -самохідний полк (3-я гвардійська танкова армія) у тісній взаємодії зі стрілецьким підрозділом вибив фашистів зі села Шевченкове. Після цього мій підрозділ – перша батарея важких самохідно-артилерійських установок – підтримував наступ 3-го батальйону 465-го стрілецького полку 167 стрілецької дивізії ( 1 гвардійська армія) в напрямі Солобковець на Камянець-Подільський. Наш наступ був настільки навальниим, що фашистські вояки не встигли опам’ятатись, кидали техніку, зброю, засоби зв’язку і втікали. Це було на 1010 день війни.» .

May be an image of 3 людини, люди стоять та текст «евдокия василвна разом Mamip 'ю перейхали в украйну щоб бути блише до могили брата- різаева андрія васильовича, який загинув, визволяючи наше село, березни 1944 року. раніше сестра майже щороку вдвдувала могилу брата. нажаль на заваді цього стали вк ma стан здоров 'я жнки. травня 2018 pik.»

Стрімкий наступ самохідок Крюковського призвів до паніки в рядах противника. Єдине командування військами було втрачено. Полишивши техніку, яка застрягла в багнюці на вулицях села, кожний підрозділ самотужки старався покинути Солобківці

Зі сльозами радості солобківчани зустріли своїх визволителів. Адже роки німецької окупації були справжнім пеклом для мешканців нашого села. Від рук нацистів загинуло799 мирних жителів. По звірячому було знищено майже всю єврейську громаду Солобковець. Не жаліли ні старих, ні жінок, ні дітей. 4 серпня 1942 року на смерть йшло 130 дітей, серед них наймолодшому, Володі Вольфбейну, було всього декілька місяців.

May be an image of пам’ятник та текст

За майже три роки окупації ніхто не був певен за безпеку свого життя. Селяни змушені були безоплатно працювати в «Громадських дворах», на які перетворили колгоспи. А на молодих хлопців та дівчат віком від 16 років чикала відправка на роботу до Німеччини. 129 солобківчан пережили німецьке рабство.

Під час звільнення Солобковець загинуло 114 воїнів – визволителів. Біля загальноосвітньої школи знаходиться братська могила де спочиває 190 радянських бійців. Там покояться останки солдатів які звільняли містечко та села Солобковецького району. Серед загиблих є четверо партизанів, які загинули під час бою з карателями в 1943 році.

Майже не було жодної родини яка б не отримала з фронту похоронку. 254 наших земляків загинуло визволяючи країни Європи.

May be an image of 2 людини, люди стоять, пам’ятник, просто неба та текст

Ми зобов’язані не забувати про ті страшні воєнні роки, з великою повагою ставитись до наших ветеранів, берегти пам’ять про загиблих.